Зустр ч через роки

 

Мить гостинності чудову,
через роки дарує доля,
В Камянець-Подільску  знову,
Нас зустрічає тіточка Оля.

Знайоме все, вулиця і двір,
Й будівлі затишної мур,
Лише в квартирі новий звір,
Господарює кіт, прозваний Амур.

Прикмета літ відома,
З їх кількістю зростає ноша,
Плечі, схиляє втома,
Скроні, засіва пороша.

Їх попри зловредну ваду,
Наперекір старінню тіла,
Щирості і доброти приємну ваду,
Тітка зберегти зуміла.

Гостин недовгий час,
Додому жде дорога,
Тіточка і місто, ми покидаєм Вас,
В надії що зустрітись знову буде змога. 


Сосновській О, М.