***

Я біжу по камінні в сорочці...
Босі ноги поранені в кров.
Очі  жінки я бачу і сонце,
Неземну відчуваю любов.

Я лечу, але де мої крила?
Душа в пеклі, палає вогонь!
Молюсь Богу, прошу в нього сили.
Тут Пречиста! Тепло від долонь...

Прокидаюсь в лілейній  палаті,
Ніби квітка надія цвіте.
Біля мене хірург у халаті,
А обличчя у неї святе.

Богоматері очі впізнала
Та долоні її золоті.
"Ти молись,--вона тихо сказала, --
Все від Бога дається в житті".