На алкаша не нужен нож или Об алкоголе на трезвую голову
«На алкаша не нужен нож,
Ему немного подпоёшь -
И делай с ним , что хошь».
(Перефразировка текста песенки Лисы Алисы и Кота Базилио из х/ф «Приключения Буратино»)
Для тех, кто наконец-то - в свете всё большей мировой популярности здорового образа жизни - решил перестать быть алкашом.
Ну ладно, не алкашом – алкоголиком, ну ладно – не алкоголиком - пьяницей (хотя человек бывалый скажет – это разные вещи – алкоголик – это тот, кто когда хочет, пьёт и когда не хочет, тоже пьёт», а пьяница – это «тот, кто хочет пьёт, не хочет не пьёт» – «а хочет всегда» - добавит врач-нарколог).
Ну ладно, не пьяницей – человеком с алкогольной зависимостью, или человеком, который употребляет алкоголь, или даже - личностью, которая толерантно относится к употреблению алкоголесодержащих напитков.
Ну вот от «алкаша» – мы пришли к «личности» - магическая сила слова – которую давно подметили и успешно используют в своей практике психотерапевты, адвокаты и не только.
Кстати, о магии слов – не так давно в сфере кулинарии появилось отличное словечко – «аль денте» - что подразумевает - «слегка недоваренный, недоготовленный» - что хорошо для макаронных изделий.
Но теперь любая хозяйка, подав на стол недоготовленный по каким-либо причинам свой кулинарный шедевр – может гордо сказать – «Картофель аль денте» или «Говядина аль денте по-итальянски» - и любая еда из серии «да готовить-то моя жена умеет, но я не всегда умею есть то, что она готовит» - превращается в изысканное блюдо для искушённых гурманов.
О, какое роскошное вступление получилось – а я всего-навсего - хотела поделиться, куда можно использовать алкоголь – когда он остался, а пить уже не хочется (или не можется).
Ну, конечно, не выливать в раковину – мы же не изверги.
Помните, как в известном фильме прошлых лет «Операция Ы»:
«- Кретин. Вы должны были не воровать эти бутылки, а разбить их.
- Разбить?
- Разбить.
- Пол-литра?
- Пол-литра.
- Вдребезги.
- Конечно, вдребезги.
- Да я тебе за это!».
Так вот, купили мы, бутылочку коньяка, «чекушку» 250мл (кто-то улыбнётся, можно ли это вообще назвать бутылочкой - алкоголь, это когда как минимум пол-литра) – для пропитки коржей торта.
Куда девать оставшийся от торта коньяк.
Кстати, говорят, что у каждого есть своя «алкогольная норма» на жизнь – что касается меня - то я её, наверно, к своим «не шишнадцати» годам уже выполнила – преимущественно в студенческие годы, вынужденно пребывая некоторое время в общежитии Одесского электротехнического института связи. Хотя не так уж и вынужденно – в 60-70км от дома был филиал вуза в Киеве, и можно было ездить в институт каждый день на автобусе – но «ветер странствий», подувший из «Справочника для поступающих в вузы» при созерцании слова «Одесса» - привел меня именно в одесский институт.
Кстати, был период в 1990-е годы, когда водку в Одессе и по Украине продавали по талонам, или точнее купонам - были купоны на хлеб, сахар, водку, бензин и ещё что-то.
Итак - можно добавлять коньяк в кофе - но желательно не как в анекдоте – «Вам кофе с коньяком? – Да, и можно без кофе» - а чайную ложку на чашку кофе – при этом подразумевается не чашечка с напёрсток – а как минимум 100мл кофе – или лучше сказать 100г – что для нашего русского уха звучит куда приятнее.
Это многообещающее словосочетание даже запечатлено в фольклоре – в перефразировке песенки из мультфильма «Приключения Виннипуха»:
«Кто ходит в гости по утрам,
Тот поступает мудро.
То тут 100 грамм, то там 100 грамм -
И вот проходит утро».
А ещё можно делать тесто для чебуреков на коньяке (по рецепту Бориса Бурды, которое он давал в своей кулинарной телепрограмме. Берётся водка, но думаю в данном случае это не принципиально). Тесто из 4 стаканов муки: вскипятить 1.5ст. воді и 1ст.л. сливочного масла, добавить 1ст. муки, перемешать, всыпать остальную муку, яйцо, соль, 1ст.л.водки. Вымесить тесто, дать отстояться 0.5-1ч, периодически вымешивая. Тесто получается пышное, мягкое, быстро жарится до готовности.
А ещё – блины. В обычное тесто для блинов (2ст. муки, яйцо, соль, сахар, вода) – добавить 2-3ст.л. коньяка. Блины получаются красивые, «кружевные», вкусные.
А ещё – овсяное печенье. Овсяные хлопья (2ст.) измельчить на кофемолке, добавить яйцо, 2ст.л. сахара, 5ст.л. подсолнечного масла, 2-3ст.л. коньяка. Получается отличное (диетическое - не мучное) рассыпчатое печенье.
И напоследок о нашем менталитете относительно употребления алкоголя.
«- У меня невеста такая красивая, такая хорошая, не курит, не пьёт.
- А чего так? Хворает, бедненькая?».
«- Кто ваш муж по специальности?
- Алкоголик.
- Но алкоголик это не специальность, а хобби.
- Ну не скажите, он очень профессионально этим занимается».
На некоторых строительных сайтах – которые устраивают тендеры на выполнение работ по строительству, ремонту – в «Правилах» значится:
«Соглашение между Заказчиком и Подрядчиком - может быть разорвано – в случае, если Подрядчик явился на встречу в состоянии алкогольного опьянения или в состоянии похмельного синдрома. Подрядчику выставляется штраф и негативный отзыв».
Знакомые как-то решили сдать стеклянные бутылки, оставшиеся после строительства и отделки дачного домика наёмной бригадой – количество измерялось на вид несколькими сотнями, хотя построили вроде неплохо.
P.S. Прикольно, что эссе непьющего человека об алкоголе - получилось значительно длиннее, чем эссе о смысле и бессмысленности человеческого бытия, хотя время от времени размышляется об этом со школьных лет.
На украинском языке.
Думаю, опубликовать эссе и на украинском языке – будет лучшим делом в сфере укрепления дружбы между народами – чем тосты в честь этой дружбы.
Есть мнение, что украинский язык - занимает по мелодичности второе место в мире после итальянского. Кстати, только в украинском языке есть уменьшительно-ласкательное от слова "враги" ("вороги") - "вороженьки". Это слово есть в тексте Гимна Украины:
«Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці».
На украинском языке (українською мовою):
Думаю, опублікувати есе ще й українською мовою - буде кращою справою у сфері зміцнення дружби між народами - ніж тости на честь цієї дружби.
Є думка, що українська мова - посідає за мелодійністю друге місце у світі після італійської. До речі, тільки в українській мові є зменшувально-пестливе від слова "вороги - "вороженьки". Це слово є в тексті гімну України:
«Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці».
На алкаша не потрібний ніж або Про алкоголь на тверезу голову
«На алкаша не нужен нож,
Ему немного подпоёшь -
И делай с ним , что хошь».
(Перефразування тексту пісеньки лисиці Аліси і Кота Базиліо з х/ф " Пригоди Буратіно»)
Для тих, хто нарешті - у світлі все більшої світової популярності здорового способу життя - вирішив перестати бути алкашем.
Ну добре, не алкашем - алкоголіком, ну добре - не алкоголіком - п'яницею (хоча чоловік бувалий скаже – це різні речі – алкоголік – це той, хто коли хоче, п'є і коли не хоче, теж п'є», а п'яниця – це той, хто хоче п'є, не хоче не п'є» – «а хоче завжди» - додасть лікар-нарколог).
Ну добре, не п'яницею - людиною з алкогольною залежністю, або людиною, яка вживає алкоголь, або навіть - особистістю, яка толерантно ставиться до вживання напоїв, що містять в своєму складі алкоголь.
Ну ось від «алкаша» - ми прийшли до «особистості» – магічна сила слова - яку давно помітили і успішно використовують у своїй практиці психотерапевти, адвокати і не тільки.
До речі, про магію слів – не так давно в сфері кулінарії з'явилося відмінне слівце – «аль денте» - що слід розуміти як «злегка недоварений, недоготований» - що добре для макаронних виробів.
Але тепер будь-яка господиня, що подає на стіл недоготований з яких-небудь причин свій кулінарний шедевр - може гордо сказати - "Картопля аль денте" або «Яловичина аль денте по-італійськи» - і будь-яка їжа з серії «так, готувати-то моя дружина вміє, але я не завжди вмію їсти те, що вона готує" - перетворюється на вишукану страву для досвідчених гурманів.
О, який розкішний вступ вийшов - а я лише хотіла поділиться, куди можна використовувати алкоголь - коли він залишився, а пити вже не хочеться (або не можеться).
Ну, звичайно, не виливати в раковину – ми ж не нелюди.
Пам'ятайте, як у відомому фільмі минулих років «Операция Ы»:
«- Кретин. Вы должны были не воровать эти бутылки, а разбить их.
- Разбить?
- Разбить.
- Пол-литра?
- Пол-литра.
- Вдребезги.
- Конечно, вдребезги.
- Да я тебе за это!».
Так от, купили ми, пляшечку коньяку, "чекушку" 250мл (хтось посміхнеться, чи можна це взагалі назвати пляшкою - алкоголь, це коли як мінімум півлітра) - для просочення коржів торта.
Куди подіти коньяк, що залишився від торту.
До речі, кажуть, що у кожного є своя «алкогольна норма» на життя – що стосується мене - то я її, напевно, до своїх «не шишнадцяти» років вже виконала – переважно в студентські роки, вимушено перебуваючи деякий час в гуртожитку Одеського електротехнічного інституту зв'язку. Хоча не так вже й вимушено - в 60-70км від мого місця проживання була філія вузу в Києві, і можна було їздити до інституту кожен день на автобусі - але "вітер мандрів«, що подув з «Довідника для вступників до вузів» при спогляданні слова «Одеса" - привів мене саме до одеського інституту.
До речі, був період в 1990-ті роки, коли горілку в Одесі і по Україні продавали по талонах, або точніше купонах - були купони на хліб, цукор, горілку, бензин і ще щось.
Отже - можна додавати коньяк до кави - але бажано не як в анекдоті - "Вам кави з коньяком? - Так, і можна без кави " – а чайну ложку на чашку кави – при цьому мається на увазі не чашечка з наперсток – а як мінімум 100мл кави – або краще сказати 100г - що для нашого російського-українського вуха звучить куди приємніше.
Це багатообіцяюче словосполучення навіть відображено у фольклорі - в перефразуванні пісеньки з мультфільму «Пригоди Вінніпуха»:
«Кто ходит в гости по утрам,
Тот поступает мудро.
То тут 100 грамм, то там 100 грамм -
И вот проходит утро».
А ще можна робити тісто для чебуреків на коньяку (за рецептом Бориса Бурди, яке він давав у своїй кулінарній телепрограмі. Береться горілка, але думаю в даному випадку це не принципово). Тісто з 4 склянок борошна: закип'ятити 1.5 ст. води 1ст. л. вершкового масла, додати 1ст.борошна, перемішати, всипати решту борошна, яйце, сіль, 1ст.л.горілки. Вимісити тісто, дати відстоятися 0.5-1ч, періодично вимішуючи. Тісто виходить пишне, м'яке, швидко смажиться до готовності.
А ще - млинці. У звичайне тісто для млинців (2ст.борошна, яйце, сіль, цукор, вода) – додати 2-3ст.л. коньяку. Млинці виходять красиві, "мереживні", смачні.
А ще вівсяне печиво. Вівсяні пластівці (2ст.) подрібнити на кавомолці, додати яйце, 2ст.л. цукру, 5ст.л. соняшникової олії, 2-3 ст.л. коньяку. Виходить відмінне (дієтичне - не борошняне) розсипчасте печиво.
І наостанок про наш менталітет щодо вживання алкоголю.
«- У мене наречена така красива, така гарна, не курить, не п'є.
- А чого так? Хворіє, бідненька?».
"- Хто ваш чоловік за фахом?
- Алкоголік.
- Але алкоголік - це не спеціальність, а хобі.
- Ну не скажіть, він дуже професійно цим займається".
На деяких будівельних сайтах, які влаштовують тендери на виконання робіт з будівництва, ремонту - в "Правилах" значиться:
"Угода між Замовником і Підрядником - може бути розірвана – у разі, якщо Підрядник з'явився на зустріч в стані алкогольного сп'яніння або в стані похмільного синдрому. Підряднику виставляється штраф і негативний відгук".
Знайомі якось вирішили здати скляні пляшки, що залишилися після будівництва та оздоблення дачного будиночка найманою бригадою – кількість вимірювалася на вигляд кількома сотнями, хоча побудували начебто непогано.
P. S. Прикольно, що есе непитущої людини про алкоголь - вийшло значно довше, ніж есе про сенс і безглуздість людського буття, хоча час від часу розмірковується про це зі шкільних років.