Від стуку закоханих сердець падають зірки
бажання наші на дрібні частки розсипаються
осколків падаючих звуки ми почуюємо дзвінки
і відчуваємо як почуття в нас просинаються...
Як ковдрою тоді нас ніжно вкриють небеса
і теплом позаземним наші тіла поколюючи
в нашій душі від них тоді пробудеться весна
і мабуть ще і попутно щастя створюючи...
Коли любов яскравим полум'ям в очах засяє
ми боїмомя що взаємність зможе обпікти
але у мене чомусь досі ніколи віра не згасає
що шлях до взаєморозуміння зможемо знайти...