Тяжко бути далеко від тебе...
Без обіймів твоїх вузьких вулиць,
Що навічно самі потонули
В ароматом кориці і меду.
Без п‘янкого смаку шоколаду
Та хрустких круассанів із SHOco.
Без прогулянок в Замок Високий
Серед буйств кольорів в листопаді.
Без букетів квіткових яскравих,
Що так люблять безцінні нам люди.
Вечорів, для сердець незабутніх,
Серед сяйва зірок величавих.
Тяжко бути без твого натхнення,
Без смаку ідеальної кави
Під промінням весняним ласкавим
І реалій твого сьогодення.
Без шаленого стуку підборів
По чистенькій, як совість, бруківці.
Сотень фото твоїх в фотоплівці...
І по-п‘ятницям вічних заторів...
Мій прекрасний, старенький сеньйоре,
Ти мені снишся досі ночами,
Бо таких більше не зустрічала.
Я люблю тебе, мій вічний Львове.
22.04.2021