23 квітня – Міжнародний День книги
Книги завжди відігравали і продовжують відігравати значну роль в моєму житті. Але в Іспанії багато прочитаних книг пов'язані зі спілкуванням з їх авторами. До кінця свого життя буду вдячна авторам Ґалісії за можливість утвердитися в думці, що бути в іншій країні – не означає загубити себе, поставити хрест на тому, що додавало тобі радості і сенсу життя. Але першим своїм великим кроком на шляху до цього я завдячую письменникові (хоча, це не єдине важливе його звання) Рафаелю Ґонсалес Креспо.
Я абсолютно нічого не планувала! Причин виїхати з України було тьма, їх можна узагальнити виразом "була вже виснажена" і дуже скоро це могло відкритися для всіх моїх друзів і недругів, чого я дозволити собі не могла. )) А от щодо "проектів" мого перебування в Іспанії все зводилося до укромного куточка, де у вільний час буду вчити мову, читати все, на що не було часу дома і (дуже сподівалася на це!) продовжувати щось писати. Про своє захоплення, – мала вже чотири книжки на той час і чимало різних публікацій, я твердо вирішила нікому не розповідати...
Та невдовзі дізналася від друзів з Ов'єдо про їх неймовірно цікавого знайомого Рафаеля Ґ.К., який володіє російською, бо по роду служби (полковник, на високій посаді) він неодноразово побував у Радянському Союзі, а пізніше, в країнах пострадянського простору, зокрема, в Україні, бо був задіяний у програмі по оздоровленню дітей-чорнобильців у Іспанії.
Також він один з відомих іспанських геополітиків, автор кількох книг про особливості політичної ситуації в країнах – колишніх радянських республіках, зокрема, що стосується аналізу політичних конфліктів (перша його книга про ситуацію на Кавказі). Мене ж найбільше зацікавила назва "Українські ключі до розгадки" і, звичайно, я захотіла її прочитати...
Як тільки отримала цю книжку, то зрозуміла, що спокійне життя самітника для мене закінчилося. Не скажу, що шкодувала, – воно не для мене. Я накинулася на книжку і дуже швидко зрозуміла, куди всунула свою голову!..)) Тільки почавши вчити іспанську, я взялася за читання аналітичної роботи геополітика!.. Кожна сторінка давалася мені з великими труднощами, – майже кожне третє слово я шукала в словнику, а коли зліплювала речення докупи, розуміла, що його суть не зовсім до мене доходить!.. А між тим, мої друзі доповіли дону Рафаелю, що одна українка читає його книжку, і він, як це властиво авторам, захотів почути мою думку (!) Я попросила відстрочки... )))
Книжку я, звичайно, дочитала, навіть, розібралася в ній. І хоч ніколи не мала проблеми залишити відгук про будь-який твір, але висловити свої думки іншою мовою, володіння якою далеке від досконалості – це вам не читати і перекладати. Аналіз ситуації в Україні був, звичайно, дуже глибоким, що я і сказала панові Ґонсалесу Креспо. Але так не буває, щоб думка навіть найкращого закордонного геополітика у всьому співпадала з думкою будь-якого пересічного громадянина країни, про яку йдеться, і це нормально... Гірше те, що я і про це хотіла сказати і ліпила слова так незграбно, що, думаю, автор, у більшості випадків, просто, не дуже розумів мене, і, впевнена, йому коштувало багато нервів і терпіння відповідати на мої "зауваження")).
Цей шляхетний чоловік, тактовний і професійно стриманий, завжди цікавий і дотепний, назавжди залишиться для мене прикладом людини, що володіє, якщо можна так сказати, "культурою дискусії" (чого людям не вистачало в усі віки і, особливо, тепер). Також спілкування з ним допомогло мені зробити великий крок у вивченні іспанської (почувалася студенткою, що готується до екзамену)) та отримати перший досвід та враження від знайомства з чудовою плеядою сучасних іспанських авторів!..
Між тим, дон Рафаель приступив до написання художніх творів!..
Перший його пригодницький роман "Двадцять один градус нижче нуля", про який я залишила відгук з перекладом вибраних уривків, які, до моєї радості, привернули були достатню увагу читачів :
http://stihi.ru/2015/07/19/8444
Потім вийшов наступний його роман "Бурштин" з неймовірно цікавим сюжетом. В основі роману одна з версій про долю Бурштинової кімнати, що зникла під час другої світової війни. Герої намагаються дізнатися, чи захована Бурштинова кімната в одному з гротів на узбережжі Байкалу, згідно однієї з численних версій :
http://stihi.ru/2017/07/25/9561
El 23 del abril – El Dia Internacional del Libro
Los libros siempre habian desempenado y siguen desempenando una funcion importante en mi vida. Pero en Espana muchos libros leidos tienen que ver con la comunicacion con sus autores. Por el resto de mi vida estare agradecida a los autores de Galicia por la oportunidad de establecerme en la idea de que estar en otro pais no significa perderme, poner fin a lo que te agregaba alegria y sentido a la vida. Pero mi primer gran paso en el camino hacia eso se lo debo al escritor (aunque no es su unico titulo) Rafael Gonzalez Crespo.
!No lo planee en absoluto! Razones para salir de Ucrania tenia un monton, se pueden resumir con la expresion "ya estaba agotada" y eso podia revelarse pronto a todo el mundo, algo que yo no podia permitirme. Pero los "proyectos" de mi estancia en Espana se redujeron a un rincon humilde donde en mi tiempo libre aprenderia el idioma, leeria todo que no me dio tiempo de leer en casa y (mucha ilusion!) seguiria escribiendo algo. Sobre mi aficion (entonces ya tenia cuatro libros propios y muchas publicaciones en ediciones variables) decidi firmemente no contarle a nadie...
Pero pronto mis amigos de Oviedo me habian contado sobre su increiblemente interesante conocido Rafael G.C., que domina el ruso, porque por su trabajo (coronel, en un alto cargo) habia visitado repetidamente la Union Sovietica y mas tarde, los paises del espacio postsovietico, en particular Ucrania, ya que participo en el programa de rehabilitacion de los ninos de Chernobyl en Espana.
Tambien es uno de los famosos geopoliticos espanoles, autor de varios libros sobre las peculiaridades de la situacion politica en los paises ex republicas sovieticas, en particular con respecto al analisis de los conflictos en su territorio (su primer libro es sobre la situacion en el Caucaso). A mi me intereso mas el titulo "Las claves ucranianas" y, por supuesto, queria leerlo...
Tan pronto como recibi este libro, me di cuenta de que la tranquila vida de ermitano habia terminado. No dire que me arrepiento – eso no es para mi. !Me abalance sobre el libro y rapidamente tome conciencia de donde habia metido mi cabeza!... !Recien comenzando a aprender espanol, me puse a leer el trabajo analitico de un geopolitico!... (Cada pagina me fue dada con gran dificultad – busque en el diccionario casi una de cada tres palabras, y cuando las junte en una oracion, me di cuenta de que su esencia no era del todo clara para mi... ) Mientras tanto, mis amigos informaron a Don Rafael que una ucraniana esta leyendo su libro, y el, como es tipico de los autores, queria oir mi opinion!.. Pedi un aplazamiento... )))
Por supuesto, termine de leer este libro, incluso lo entendi. Pero, aunque nunca tuve el problema de dejar un comentario sobre un libro, sin embargo expresar mis pensamientos en otro idioma, cuyo dominio esta lejos de ser perfecto, no es lo mismo que solo leer y entenderlo. El analisis de la situacion en Ucrania fue, por supuesto, muy profundo, lo que le dije al Sr. Gonzalez. Pero no sucede que la opinion del geopolitico extranjero, incluso si es el mejor, coincida en todo con la de cualquier ciudadano comun del pais en cuestion, y esto es normal... Lo peor fue que me gustaria hablar sobre esto y esculpi las palabras tan torpemente que, creo, el autor, en la mayoria de los momentos, simplemente no me entendio mucho, y estoy segura de que le costo bastante nervios y paciencia para responder a mis "observaciones".
Este hombre noble, de tacto y profesionalmente discreto, siempre interesante e ingenioso, para siempre sera para mi un ejemplo de persona que posee, por asi decirlo, una "cultura de discusion", lo que a la gente le ha faltado en todos los tiempos, especialmente, ahora. Ademas, la comunicacion con el me ayudo a dar un gran paso en el aprendizaje del espanol (me senti como una estudiante que se estaba preparando para el examen)) y a obtener la primera experiencia y la impresion de conocer la maravillosa pleyade de autores espanoles modernos...
Mientras tanto, don Rafael habia empezado a escribir novelas!..
Sobre su primera novela de aventuras "Veintiun grados bajo cero" deje un comentario con la traduccion de varios trozos que mostraban las caracteristicas del estilo y la trama asociada con el modo de vida en el periodo postsovietico, y esto, para mi alegria, llamo la atencion de mis lectores :
http://stihi.ru/2015/07/19/8444
Luego salio su siguiente novela ";mbar" con una trama increiblemente interesante. La novela se basa en una de las versiones existentes sobre la Camara de Ambar, aquella que desaparecio durante la segunda guerra mundial. Los personajes tratan de confirmar que es cierto que la Camara de Ambar se esconde en una de las grutas en la costa del lago Baykal, segun una de las muchas versiones :
http://stihi.ru/2017/07/25/9561