Натхнення

Екатерина Степанова 7
Бачу твій вогонь не згаслий,
Серед попелу й золи.
Мов маяк, на небі ясний,
Щоб дороги нас звели.

Не гаси своє багаття,
Коли важко на душі.
 Це не дар і не прокляття,
Ключ поета, в аркуші.

Чи від пекла чи від раю,
Не відомо не питай.
Та одне я добре знаю,
Ти світи не припиняй.