Весняним подихом, цілує неня очі,
Щоб прокидались ми від довгої зими.
Щоб не лякали нас ті темні ночі,
І знов відчули ми себе дітьми.
Струмками весняними, матусенька шепоче,
Прокинься моє дитятко, забудь всі свої сни.
І ластівкою в небі, мов серденьком тріпоче,
Пронизуючи вітер, піснею весни.
Нехай пливуть духм*яні, спогади дівочі,
В солодкім, палкім танго, вишні та бузку.
А сонце хай лоскоче, зранку наші очі,
З веселкою кружляючи, у росянім садку.