Цинічно ріжуть всі слова,
Руйнують рідну мову,
Але кричать: "Вона жива
Та взята за основу"...
Тепер поетка у віршах,
Давно не поетеса...
На вікових кладовищах
Міняється адреса...
А що сказав би Вам Тарас,
Мабуть що вы моголы,
Бо знов змінили свій окрас,
Церкви вже на костьоли...
Гелікоптер чи винтокрил?
Второпать намагаюсь,
Душа лишається вітрил
Та сам себе цураюсь...
Бо вже лелека не несе
Матусі подарунок,
А Київ стане Сан-Хосе,
А чмокі - поцілунок...
Вам Ні(хай) вже наче: "Будь здоров",
А карантин - лакдаун,
Перехрестити ще б коров,
І буде повне Вау!
Я поколов би язика,
А декому відрізав,
Що вже у нас - поетика...
Чи з’їв, чи пообідав?
П.В.М. 22.03.2021г.