НЕ знаючи броду

Клавдия Дмитрив
Не знаючи броду, ти не лізь у воду,
Не кохай дівчину за красиву вроду.
Покохай за розум, покохай за душу,
Плакати дівчину ніколи не змушуй.

Не кажи неправду – краще тут змовчати,
Бо за таке, хлопче, Бог  буде карати.
Не давай надії, якщо не кохаєш,
Бо від цього сам ти колись постраждаєш.

Не замилюй очі, не пускай дурмани -
За це вона більше кохати не стане.
Загляни ти в  душу, прочитай, як книжку,
Не зводи з дороги тихо-явно, нишком.

Подивись у очі, в дзеркало дівчини,
Може думка явно до тебе прилине.
Якщо покохаєш,не зраджуй, козаче,
Бо її серденько через це заплаче.

Не кажи, козаче, що її кохаєш,
Якщо добре сам ти це не відчуваєш.
Посиди, подумай, що маєш робити:
Чи готовий з нею все життя прожити.

Якщо покохав ти, то кохай душею,
В радості і в горі завжди будь ти з нею.
Ти добре подумай чи не помилився,
Й щоб через байдужість сльозами не вмився.

Як буде дівчИна плакати – ридати,
То її не змусиш тебе покохати.
Не зведи дівчИну з світлої дороги,
Не посій їй в душу відчай і тривоги.

Як кохаєш щиро, то це слава Богу,
Й Господа моли ти все про допомогу.
І завдячуй Богу, що зустрів ти долю,
І промов щоразу: «Господа молю я...».

Лиш не піди блудом, не зроби їй кривди,
Бо з гріхом за неї все життя прожив би.
Якщо все обдумав й кохаєш душею,
То живи щасливо все життя із нею.

 02.03.2019 р.