Стрімкі Карпатські ручаї
Дзвеніли так, неначе пісня,
Відлуння йшло аж у гаї,
І поверталось на узлісся.
Проміння струнами лягло
Й заграло музику незвичну,
Різноголоссям завело
Свою симфонію величну.
Всі ручаї дзвенять-дзвенять,
До себе піснею скликають.
І між собою гомонять,
В природу музику вплітають.
Ці дивовижні ручаї
І та симфонія казкова.
В дуеті з ними солов’ї
І пісня їхня світанкова.
Неначе скрипка і скрипаль
Із ручаями були в змові.
Дзвеніли звуки, мов кришталь
У їх Божественній розмові.
Стрімкі Карпатські ручаї…
Бажання слухать без упину.
Так звеселяють ті краї
Й збігають з піснею в долину.
26.03.2021 р.