Для тих, хто не любить довго читати, але любить слухати, є запис цього твору на каналі автора, за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=NGxDo3JKA88
Казка для дітей
МРІЙНИК-СЯЙВОСОНЧИК ТА СЯЙВОСОНЯЧНИЙ МУДРЕЦЬ
Понад усе в світі Сяйвосончик любив вдивлятися в дивовижні очі безкрайнього космосу. Звідти на нього загадково промовляли різнокольорові зірки, і йому здавалося, що вони кличуть до себе. Він роздумливо вдивлявся у далечінь і намагався уявити: що ж там відбувається у тому таємничому Всесвітньому просторі?
- Може є десь такі самі сяйвосончики, як і я? – розмірковував Сяйвосончик. – А може там є істоти зовсім не схожі на мене. Цікаво було б зустрітися з іншосяйвосончиками, пізнати їхнє життя-буття, поспілкуватися.
Так мріяв наш допитливий герой, піднімаючи очі вгору щоночі і дивлячись у зоряне небо. Особливо приваблював його час зорепаду, коли стрімкі зорі різнобарвними лініями прокреслювали темно-індигове небесне склепіння, немов би занурюючись у яскраві долоні Сяйвосонячної планети.
Одного дня Сяйвосончик вирішив звернутися з питанням до найстаршого і найдосвідченішого мешканця планети – Сяйвосонячника-Мудреця. А чи можна дістатися інших планет і зірок, щоб зустрітися з інаковішими мешканцями Всесвіту?
- Сяйво-сонце, сяйво-сонце, ох ти ж наш непосидющий Сяйвосончик, замало тобі власної домівки – тягне у далекі далі? – лагідно посміхнувся, відповідаючи, Сяйвосонячник-Мудрець.
- Авжеж!
- Халепа з чугарликами тебе нічого не навчила, чи не так? Хочеться нових пригод?
- Чому ж, я дізнався, що моя родина – найкраща в світі. Але ж світ більший за неї, чи не так?
- Так-так, сяйво-так.
- Також я зрозумів, що потрібно завжди чогось навчатися, бо коли ти вже щось знаєш і розумієш, стає нецікаво. І треба не зупинятися на досягнутому - шукати щось новеньке й цікавеньке.
- Сяйво-добре, сяйво-так. Отже ти хочеш знайти спосіб долати космічні відстані і діставатися інших далеких галактик, щоб зустрітися з іншими мешканцями Великої Нескінченності?
- А це можливо, Вельмисяйний і Найсонячний Мудрець?
- Давно я живу на нашій любій Сяйвосонячній планеті, спостерігаю її світанки і заходи, знаю всіх її мешканців, її історію. І передісторію, яка міститься у старовинних таємних пророцтвах, що записані на променевому пергаменті, схованому у Золотаво-сонячному храмі. Там, за кількома дверима, зберігається Сяйво-Слово. І закарбоване на його сторінках пророцтво про Невидиме намисто.
- Невидиме намисто? Що воно таке? – вигукнув з великою пристрастю Сяйвосончик, і оченята заблищали допитливим вогником. - Чи є у Сяйво-Слові вказівки про те, як виглядає Невидиме намисто?
- В тому то й справа, Невидиме намисто не можна ані побачити, ані помацати. Звичайним очам воно невидиме, звичайний дотик його не відчує. Але воно є найвеличнішою і найдивовижнішою коштовністю, бо тому, хто його вдягне, підкоряться незвичайні сили. Він матиме здібності неймовірні, зможе долати час і простір, блукати поміж світами, і отримає особливе призначення, тобто місію.
- І в чому вона полягатиме?
- Запалювати сонячну енергію і відновлювати сяйво там, де його втрачено. Тобто сяяти і світити! - піднесено відповів Мудрець.
Сяйвосончик принишк, всотуючи інформацію, яку щойно почув, розмірковуючи над нею.
- А ти прочитав весь таємний променевий пергамент?
- Звісно ж, бо саме я – його Хранитель.
- Отже, там є якісь відомості про те, чи можна взагалі знайти Невидиме намисто?
- На одній сторінці сказано, що з’явиться сам-один серед нас, сяйвосончиків, який запалить всю планету єдиним сяйвом і який зможе знайти Невидиме намисто.
- Мудрецю, а як ти вважаєшь, чи зможу я знайти намисто?
- Сяйво-сонце, сяйво-сум, - замислився Сяйвосонячний Мудрець. - Цього я точно не можу тобі сказати. Але ти перший, хто прийшов до мене з бажанням – шукати інші світи. Отже, все може бути.
- І що потрібно зробити, щоб знайти Невидиме намисто? – натхненно спитав юний Сяйвосончик.
- Недарма Невидиме намисто має таку назву, бо воно сховано у Невидимому світі.
- А де знаходиться той світ?
- Це – внутрішній світ. Але дістатися його не так вже й легко.
- Але можливо?
- Для того, хто дуже хоче і не боїться перешкод, звісно ж, немає нічого неможливого.
- Любий Сяйвосонячний Мудрець, навчи мене, будь-ласка! – завзято вигукнув наш герой.
- Сяйво-сонце, сяйво-спокій, не поспішай. Звісно ж, я залюбки розповім тобі про все, що знаю. Той, хто вирішить зануритися у Невидимий внутрішній світ і дістатися Невидимого намиста, повинен подолати різнокольоровий шлях, який чекає на нього. Мандрівник має не підкоритися страхітливій силі Червоного Вулкану жахів, перетнути Помаранчеву Пустелю самотнього смутку і жалю, переплисти Жовтий Океан злості й гніву, поблукати хащами Зеленого Лісу спокою, знайти Блакитний Водоспад радості і веселощів, поринути і всотати глибину Синього Озера знань та мудрості, пройти Кольоровим Садом краси і Райдужним Мостом прозріння дістатися Фіолетово-бузкового Хмарочоса, на верхівці якого знаходиться діамантова зала-лотос. Саме там зберігається Невидиме намисто.
- А якщо припустити, що я все ж таки дійду туди. Як я його знайду, якщо воно невидиме?
- Сяйво-сонце, не хвилюйся, Невидиме намисто саме тебе знайде. Бо той, хто самотужки подолав всі перешкоди, і є найочікуванішим гостем. Саме він може стати володарем Невидимого намиста, повір мені.
- От і добре, - гаряче відповів Сяйвосончик. – І останнє запитання: що робити, щоб зануритися у Невидимий світ?
- Невидимий світ – всередині кожного з нас, але в кожного він свій, власний. Це – твій внутрішній світ. І саме тому ніхто, окрім тебе, його не може побачити і подорожувати ним.
- Справді? Але ж я ніколи не міг навіть уявити, що в середині себе можна побачити все те, про що ти мені тільки-но розповів! – здивовано відповів наш герой.
- Сяйво-сонце, сяйво-так! – щиро посміхнувся Сяйвосонячний Мудрець. - Бо ти жодного разу не заглиблювався так далеко, чи не так? А для цієї подорожі потрібний час, сила волі, зосередженість на меті і, певна річ, деякі секретні інструменти.
- І ти маєш їх?
- І навіть поділюся з тобою, мій нетерплячий друг. Але це твоє остаточне рішення?
На якусь мить Сяйвосончик замислився: а чи справді зможе він подолати довгий шлях, чи варте то Невидиме намисто всіх зусиль, які треба докласти? Чи саме він – той, про кого написано в тих загадкових пророцтвах? Бо жодного разу Сяйвосончик не уявляв себе месією чи героєм. І все, що його цікавило, це подорожі і пошуки нових світів. Але брати на себе відповідальність, щоб нести світ і сяйво, - про це він раніше ніколи не замислювався! Чи гідний він, юний і необізнаний, таких повноважень? Може відступитися і продовжувати просто дивитися на зірки, мріяти під їхнє приємне мерехтіння про далекі й небачені світи? І не задурювати собі голову нісенітницями?
Ні! – сам собі відповів Сяйвосончик, нарешті схаменувшись. Треба рушити вперед. Жити треба з перспективою. Не можна вагатися, навіть розуміючи, що труднощі і перешкоди чекають попереду. Але ж так цікавіше! Отже, коливання геть! Вперед - за новими пригодами! Все буде добре, навіть якщо невідомо, як воно буде насправді.
- Сяйвосонячний Мудрець, я готовий. Відкрий мені спосіб як дістатися Невидимого внутрішнього світу.
- Сяйво-добре. Запам’ятай: треба заплющити очі і подумки промовити 108 разів мантру, після чого ти опинишся на самому початку твоєї дороги. Ось вона, вивчи її напам’ять, друже:
Сяйво-сонце, сяйво-сон,
Забери мене в полон.
В край Невидимого місця,
Де заховане намисто,
Приведи мене, світ-промінь
Сяйво-сонця, я готовий!
- Вчителю, а якщо відкрити очі, що станеться?
- Ти знову опинишся у видимому світі, і все потрібно буде почати спочатку. Перериватися жодного разу неможна. Якщо тобі буде важко, здаватиметься, що не подолати перешкоду неможливо, починай промовляти цю мантру, концентруйся на ній, і відчувай в собі силу сяйва. Саме вона – твоя сутність і природа. Вір в самого себе і концентруйся на меті. І тоді все в тебе вийде!
- У мене чомусь таке відчуття, що Невидиме намисто кличе мене.
- Це – добрий знак. Може воно і справді промовляє до твого серця невимовними словами. І це означає, що ти знайдеш правильний шлях. Тож, благословляю тебе, мій сміливий друже, Сяйвосончику.
ІЛЮСТРАЦІЇ – Alex Grey