Твої вуста - така п'янка спокуса,
А твої руки - крила мрій моїх.
Мої ти очі усміхнутись змусив
І на руках відніс в пекельний гріх.
Коли тебе побачила - пропала
Підлога піді мною і земля...
І більше не ходила я - літала,
Бо знала,що любов в мені кружля.
З тобою час здавався миттю,
А дні тепер без тебе,ніби вічність.
І очі твої - мариво з блакиттю
Набули вже далекую космічність.
І дивишся тепер на мене лиш з екрану
Посміхнений,а ще такий красивий...
Тепер, коли вже я тебе пізнала,
Чи можу я без тебе буть щаслива...