Машина Часу

Валентин Зубарев
11.




Дивний сон мені - наснився!

Як я в Дитинстві - опинився!...

І побачив я себе...

Коли був такий - малий...

Коли Світ не був нам такий - злий!

Як я Машиной Часу,

У минуле - повернувся!

І все вже - не згадати...

Те що я - забувся...

Але пам'ятаю і Братів я... і Сестер...

Коли всі Дорослі вже - тепер!

Уві сні, ми всі були малими... як колись!...

Сумно, що тепер у Світ ми - розійшлись!

Радість уві сні була Велика... що давно забута!!!...

Адже зараз так багато - бруду!!!

Чомусь запам'яталась - дата,

І наша стара - Хата...

А також Хата Родичів - Близьких...

Та багато хто із них...

Дев'яносто восьмий. Липень...

Саме це я - пам'ятаю!

І до чого це - незнаю!

Але Машиной Часу, я саме туди - прийшов!

І там, нас всіх МАЛИХ - знайшов!

Радісно і болісно зробилося - мені!!!

Коли в давно забутому - Селі,

Я йшов і так хотів - лишитись!....

НазавждИ, ДИТИНОЙ - залишитись!!!

Сон дуже дивний і Яскравий!!!

Але закрилася та брама!...

Як тільки - не просив...

Коли очі я - відкрив...

Як шкода що це - сон!

Да і що це за - резон!?

Цього сонного - Видіння...

Тим часового - Везіння...

Сумно! Я не можу повернутися - назад!

Тут я сам собі є - кат!...

Повернутися так - Мрію!!!

До сих пір - нерозумію,

Наснилось мені це до - чого???

Відомо це тільки - БОГУ!!!


*    *    *    *    *    *    *









       Фото - моє.

____////____////____////____










  07.02.2021;          19:22