6.
Ми колись впали дощами на Землю!...
Але нАс - не почули...
Я бачу ті очі... прийшов я до тебе...
Ми разОм тепер - будем!
Адже ми так довго - блукали!...
Наші Душі - замерзли!
І тепер знов - запалали!!!
Де всі вже ---- "померли"!...
* * * * * * *
Нас кличуть сходи у Небо!
В край БЕЗ меж... що дуже - Далеко...
Це той Шлях, що нас завжди - Єднав!...
Що у снах забутих - Лунав!...
* * * * * * *
Ми сльози... що впали на - Землю!...
Та себе всі - забули!!!...
Дім свій ЕДИНИЙ... і Древній!!!
Адже давно всі - заснули...
Одна за іншою - казка,
Веде нас в межі і транс!...
І нема кінця - маскам...
Але вже прийшов СОНЦЯ - Час!!!...
* * * * * * *
Нас кличуть сходи у Небо!
В край БЕЗ меж... що дуже - Далеко...
Це той Шлях, що нас завжди - Єднав!...
Що у снах забутих - Лунав!...
* * * * * * *
Фото - моє.
____////____////____////____
07.11.2020; 01:15