МИКОЛА РУДЕНКО
(Перевод с украинского)
Падают к земле метеориты -
В возбуждённый предсказаньем свет.
О каких несчастьях позабытых
Нам расскажет, пламенея, след?
Где тот лук, что так пускает стрелы
С тёмной онемевшей высоты? ..
Видно, люди так и не сумели
В распрях отказаться от тщеты.
Словно перепуганное стадо,
Звёзды разбежались кто куда
В день, когда от адского торнадо
Рухнула привычная среда.
И с той самой грозовой эпохи
Измождённо на небо глядят
Все земляне. Звёзд считая крохи,
"Кто-то умер ..." - горько говорят.
Только разве взвесить мы успели
На непрочных космоса мостах,
Как со стороны на нас глядели
В отдалённых от земли мирах? ..
Я подумал: с чисткой горизонта
Душу нужно очищать от зла.
И тогда из грозового фронта
Молния бровями повела.
"Падають на землю метеори..."
Падають на землю метеори —
В збуджений передчуттями світ.
Про чиє давно забуте горе
Нам розкаже полум’яний слід?
Де той лук, що ці жбурляє стріли
З темної, німої висоти?..
То ж, напевне, люди не зуміли
Згоди між собою досягти.
Наче перелякані отари,
Врізнобіч метнулися зірки
В день, коли чиїсь пекельні чвари
Цілий світ роздерли на шматки.
І від того грозового часу
Зморені земляни дотепер
Дивлячись на метеорну трасу,
Гірко промовляють:
— Хтось помер…
Та чи все ми зважили й пізнали
На космічних нетривких мостах,
Щоб про нас такого не казали
У далеких зоряних світах?..
Я подумав: мабуть, є потреба
Власну душу вивільнить від зла.
І до мене з грозового неба
Блискавка бровою повела.