МИКОЛА РУДЕНКО
(Перевод с украинского)
С ветрами о земном не споря,
Легки, прозрачны небеса.
Бывают от людского горя
Как будто адская яса.
Тоска необъяснима в сердце,
И пульс от тяжести дрожит...
Что знает рыба в том озерце,
Что подо льдом себе лежит?
Вода, а не гранита глыбы -
Должно быть просто ей тогда...
Но тщетны все попытки рыбы
Пробить тот купол изо льда.
Вдыхает часто и натужно.-
Весны придётся долго ждать.
И нужно здесь, конечно, нужно ...
А нужно что - кто может знать?
1969
***
І невагомі, і прозорі,
Умиті вітром небеса
Бувають у людському горі,
Немов диявольська яса.
Незрозуміла туга в серці,
І важко дихать, важко жить…
Що знає риба в тім озерці,
Яке під кригою лежить?
Вода, а не гранітні глиби —
В ній все просте, своє, земне…
Та марні намагання риби
Пробити небо крижане.
Вона вдихає часто, дрібно
І жде: аби скоріш весна.
І тут потрібно, тут потрібно…
А що потрібно — хто це зна?
1969