Стрiтення
http://stihi.ru/2021/02/15/9004
Ось і прийшов жаданий день,
Зустрілись дві чаклунки.
В час обрядових одкровень
Покинули лаштунки.
Був дружній потиск ніжних рук,
І усмішки щасливі,
І гордий, граціозний рух,
І погляди грайливі.
Усе розповіла Весна,
Про всі таємні плани,
Про те, що снилось уві снах,
Про мрії та омани…
Зима поривчасто клялась,
Що мріє вже про спокій,
Так, що рум'янцем зайнялась
У щирості широкій.
І так запевнила Весну
Підступна Чарівниця,
Сама ж прикрила сивину,
Неначе молодиця.
Не встигла ще дійти Весна
До теплої постелі,
Вже хуртовина навісна
Дісталась до оселі...
Галина Чехута
ПЕРЕВОД
Две дамы милые со сна,
Воззрились, не мигая…
Одна из них звалась Весна,
Зимой звалась другая.
Вот наступил желанный час, -
Им встретиться, колдуньям.
Улыбок свет, сиянье глаз,
О, радость щебетуний!
Пожатья трепетные рук…
Актрисы высшей пробы
Изображали двух подруг,
Клялись в любви до гроба.
Весна открылась, что уже
Вовсю торжествовала,
На календарном рубеже
Ей дел, хлопот хватало.
Зима, конечно же: - Уйду,
Мечтаю о покое.
Несла, краснея, ерунду
И всякое такое.
Есть Зимы-женщины… Увы,
Волшебницы и лгуньи.
Так заморочат нам умы,
Поверишь, им, колдуньям.
Вот так коварная Зима,
Взмахнула властно плеткой,
Поднялся вихрь и снега вал
Весну накрыл красотку.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мне не хотелось завершить
Стихи на скорбной ноте.
Весна – цела! Ей жить и жить,
Ну а Зиме – извольте…