МИКОЛА РУДЕНКО
(Перевод с украинского)
Дремала ночь в прохладе под горой,
А где-то дальше утро начиналось
И самобранкой сказки расстилалось.
Навстречу сказке вышли мы с тобой.
Вытряхивала с неба свой рукав
Богиня красоты - звезда Венера.
И начиналась
огненная эра:
Пылали маки средь зелёных трав.
Над скалами клубился вверх дымок.
Вам сказку? ..
Она прямо на макушке!
И дудочкою пеночки-пастушки
Звенел в долине маков ручеёк.
А маки то смеялись, то про нас
Шептали что-то в далях бесконечных...
Так, видимо, сияет звёздный вечер
В пространстве, что невидимо для глаз.
МАКИ
Це так було: тут, під горою, ніч,
А десь по той бік починався ранок.
Шукаючи казкових самобранок,
Ми ранкові виходили навстріч.
Витрушувала з неба свій рукав
Богиня вроди — голуба Венера.
Та й натрусила:
мов огнисті пера,
Палахкотіли маки поміж трав.
Спливав над скелями легкий димок.
Вам казки треба?..
Ось вона, будь ласка!
І дудкою вівчарика–підпаска
У маках дуденів прудкий струмок.
А маки то сміялись, то, ачей,
Щось шепотіли в далі неозорій…
Отак, напевне, виглядають зорі
У вимірі, незримім для очей.