1.
Не істинні всі «правди намагання».
Про те твердять пласти віків столітні.
В горнилі помилок жахливих давніх
завжди з’являлись отакі новітні.
2.
Оце до істини добратись нам би!
Аж не такий був задум у Отця.
Промовив так: «Ось вам довічні граблі,
на них ви наступайте без кінця!»
3.
Силу дрібних істин в пам’ять містимо.
Скільки у житті бувало їх!
«Правда-матка» – та яка ж то істина?
Часто-густо це удар під дих.
4.
Історія вчить (хоч не завжди доречно,
багато при тому всілякої містики):
ідеологія будь-яка небезпечна,
бо кожен раз претендує на істину.
5.
Так може придумав Творець наш даремно,
що люд остаточних не знає істин?
Як просто інакше було б та напевно.
І зникла б нудьга екзистенціалістів.
Авторский перевод стихов, ранее написанных на русском:
1.
Не истинны все «истине служения».
О том твердят пласты веков кондовые.
В горниле жутких прежних заблуждений
всегда рождались свеженькие новые.
2.
До истины добраться нам бы!
Но по иному думал наш Создатель.
Сказал: "Вот вечные вам грабли,
на них вы бесконечно наступайте!"
3.
Уйму мелких истин перелистываю...
Сколько в нашей жизни было их!
Правда-матка – это ведь не истина,
часто это лишь удар под дых.
4.
История учит (но всё время напрасно,
не счесть ошибок и всяческой мистики):
любая идеология крайне опасна,
поскольку претендует на последнюю истину.
5.
Быть может напрасно придумал Создатель,
что нет у людей окончательных истин?
Иначе как просто всё было б, всё – нате!
Исчезла б тоска экзистенциалистов.