Сон серця
http://stihi.ru/2019/10/21/604
Артур Грей Эсквайр
«Побачило зимових сутінок просторість –
Заснуло серце…»
(Федеріко Ґарсіа Лорка)
Моє серце горнулось
До білих зимових метеликів
Які прилітали
На червону відмітину
Серед білої порожнечі,
Яких приносив до теплого поштовху
Холодний грудневий вітер.
Моє серце шукало
Хоч трохи тепла серед холоду
Серед квітів морозу
І подихів сивих хмар.
Моє серце безхатьком-собакою
Блукало манівцями міста чужого
Кам’яного – з вікнами-більмами
І бачило сни: такі ж кольорові,
Такі ж теплі і вітряні
(Легкий бриз океану)
Як острів загублений в порожнечі
Порожнечі нашого світу:
Моє серце бачило сни.
Серед безодні самотності,
Серед Ніщо майбутнього,
Серед ночі вічної й нетутешньої
Моє серце бачило сни:
Наповнених світлом сумного Сонця,
Наповнених квітами дивними,
Наповнених синявою –
Бачило сни…
*******************************************
«Увидело зимних сумерек просторность -
Уснуло сердце ... »
(Федерико Гарсиа Лорка)
Мое сердце прильнуло
К белоснежным зимним лже-бабочкам...
Они прилетали
На отметину красную
Средь пустоты белоснежной,
И их приносил до тёплого момента
Декабрьский северный ветер.
Мое сердце искало
Немного тепла среди холода,
Среди цветов мороза
И дыханий серых туч.
Мое сердце бездомной собакою
Бродило окольным путём средь строений
Из камня – под окнами - бельмами
И видело сны: цветные, светлые,
Ещё с теплом и ветрами.
(Легкий бриз океана)
Как остров затерянный в пустоте вод,
Опустенья нашего мира:
Мое сердце видело сны.
Средь одиночеств бездонности,
Среди Ничто (Среь Пустоты) грядущего,
Среди ночи вечной и ночи нездешней.
Мое сердце видело сны:
И полные светом скорбного Солнца,
И полные цветами дивными,
И полные синевою -
Видело сны...