Зима -итальянка - девчонка с капризом:
то смех, а то слезы,
а то благодать
но зло подступает совсем уже близко,
аж слышно, как ангелы в небе кричат.
И птичьи их крики впиваются в душу,
мне сердце сжигая и что еще там,
и ни от чего теперь больше не трушу
и тихо терплю этот внутренний гам
Зима-итальянка так скроена метко,
так пахнет оливками и чабрецом,
за правым плечом ее черная метка
там было крыло или что там еще
Зима-итальянка всех краше на свете,
но только безжалостна, только чужа,
так светится, брошена в воду, монета
и ровно идет по стеклу так межа.
Зима-итальянка,
почти хулиганка,
по этике - двойка
и пять за красу,
По льду мы идем, мелководье с изнанки.
Теперь ее сердце в себе я несу.
с украинского перевел А.Пустогаров
ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ
зима-італійка – примхливе дівчисько
то усміх то сльози
а то – благодать
та зло підступає занадто вже близько
аж чутно як ангели в небі кричать
їх крики пташині виснажують душу
випалюють серце і що там іще
хоч я вже насправді нічого не мушу
лиш тихо терпіти цей внутрішній щем
зима-італійка з'явилась нізвідки
і пахне оливками і чебрецем
за правим плечем в неї чорна є мітка
там було крило або щось там іще
вона така гарна зима-італійка
та зовсім безжальна і зовсім чужа
так світиться кинута в воду копійка
так рівно на склі пролягає межа
зима-італійка
надійка-копійка
із етики – двійка
та п'ять – за красу
йдемо; по льоду де колись було мілко
і я її серце у со;бі несу