***

Сніжинка , що кружляла на світанку
Лягла в долоні навіть не помітно
Але душа її серед тепла розквітла
І ніжилась безперестанку

Тепло для неї казка то незвична
В сльозу зимову вже перетворилась
А віхола ще довго веселилась
І думала, яка вона велична