вольный перевод с украинского
стиха Ирины Боговиной
"Як душа засумує в безлуння...",
источник здесь:
http://www.stihi.ru/2020/05/19/5612
Как в безлунье душа затоскует,
не берись за лекарства, не плачь,
берегись ненадёжных, красуля,
чтоб отведать на свадьбе калач.
Как захочется милому странствовать,
умоляет душа: отпусти.
Возвратится домой снова счастье то,
чтоб в любви утешенье найти.
Без любимого очи печалятся -
среди рощи зелёной запой,
посмотри: птицы в небе отчаянно
наслаждаются свежей весной.
Без луны в мае звёзды в разгуле -
не берись за лекарства, не плачь,
берегись ненадёжных, красуля -
испечём мы на свадьбу калач.
Как в степи снега ветер надует,
вынь из шкафа гитару, не плачь.
Песня юность тебе наколдует -
ты душой, вновь свободной, заплачь.
Пусть на воле года расцветают,
пусть счастливой становится жизнь,
все невзгоды её покидают!
Нет возврата в былое - держись!
***
Як душа засумує в безлуння,
Не хапайся за ліки, не плач,
Стережись ненадійних, красуня,
Ще весільний скуштуєм калач...
Як у мандри йому заманеться,
Відпусти в світ, благає душа,
Знов додому те щастя вернеться,
Ще кохання обох навтіша...
Без коханого очі сумують,
В гай зелений піди, заспівай,
Глянь,птахи як у небі вирують,
Як радіє весні рідний край...
В травні ночі чарівні в безлуння,
Не хапайся за ліки, не плач,
Стережись ненадійних, красуня,
Спечемо ще весільний калач...
А як з степу сніг, вітер подує,
З шафи вийми гітару, не плач,
Пісня юність тобі подарує,
Звільниш душу,тоді аж заплач...
Хай на ниві роки розквітають,
Хай щасливо складеться життя,
Негаразди хай всі обминають,
Бо в минуле нема вороття...