Я знову там, де Сонце світить,
Де затишний комфорт в душі,
Дорослі де — ті ж самі діти,
Де з хмар кохання йдуть дощі.
Там рай для мрійників крилатих,
Які літають між зірок,
Будують в піднебессі хати...
В них проживає з нами Бог.
Із Місяцем веслуєм в морі,
Яке застрягло між світів,
РвемО волошки в хмарок полі,
Все так, як мріяв і хотів...
Я там, де усміхнулась доля,
Де щастя на гіллі висить,
Де простір ширості — це воля,
Де насолода — кожна мить...
Натхнення від Сергія Сонника "Сонцебрила" https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=52125&poem=362540