ЧОРНО-БІЛЕ КІНО
Життя – чорно-біле кіно,
Його ми усі проживаєм.
Воно – чорно-біле рядно,
Й по ньому крокуєм, ступаєм.
Глядачів повна зала завжди,
Овації, гамір ще й слово.
Хочеш чи ні, а ідеш ти туди
По волі чи, десь, примусово.
Коментарі, обговорення йдуть,
Поради стараються дати,
Та не все це ми хочемо чуть,
Самі все беремось здолати.
Чорно-біле кіно, сценарій такий,
Який доля давно написала,
Та задум у ньому тонкий…
Вона довго його шліфувала.
Кадр за кадром…чорно-біле кіно,
Прожити його з сценаристом.
Довжиною в всіх різне воно.
Десь розмова, а десь – показ жестом.
Та яким би воно не було
І які би відтінки не брало,
Нас доля взяла під крило,
А життя все у себе ввібрало.
06.12.2019 р.
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119120905528
***
Залишай чорно-біле в минулих часах,
Бо МАЙБУТНЄ, усе ж – кольорове!
Хай хвилює тебе ця блакить в небесах,
А життя буде рвійно-Дніпрове!
Вдячні будем і Чарлі й Люм’єрам,
І Довженку низький наш уклін,
Вдячні, раді ми Вашим прем’єрам,
Хай зітреться із серця полин...
І розщедриться ДОЛЯ красою,
І напнуться коханням життя – паруси!
Поки прагне ДУША до розвою,
Ти її КОЛЬОРОВО носи!
16.10.2020 р
© Copyright: Григорій Васянович, 2020
ПІДУ КОЛЬОРОВО
То ж домовились, друже мій любий,
Що про барви помрію я знов,
І кохання мене приголубить,
А життя подарує любов.
Я помрію про квітку у лузі,
Ще й про ніжну небесну блакить,
Та й на білій зупинюся смузі -
І хай думка до щастя летить.
Знов життя буде рвійно-Дніпрове,
Та й зітреться із серця полин,
Знову стане воно кольорове,
Але часу відбудеться плин.
Я піснями новими потішу,
І вітрила кохання напну,
Все барвисте навколо розвішу,
Ще й прем'єру зроблю не одну.
А душа до розвою все прагне,
Бо на те вона, друже, душа.
Все найкраще до себе притягне,
І вже щастю навстріч вируша.
У майбутнє піду кольорово
Так фортуні в обійми пірну,
Я усе це зроблю загадково
І для смичка натягну струну.
16.10.2020 р.
© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2020
Свідоцтво про публікацію №120101608424