Така краса бува на Прикарпатті,
Все біла ковдра вкрила навкруги,
Вже й дерево стоїть у білім платті,
Поля біліють й річок береги.
Така краса не завжди навіть сниться,
Куди не глянь, то все у білизні,
На сонці сніг виблискує, іскриться,
Білило це у кожній борозні.
Така краса до себе завжди манить,
Під ноги стелить білий оксамит,
Її торкнутись не усім таланить.
Зима зробила плановий візит.
Така краса! В ній хочеться купатись,
В ній потонуть, неначе в молоці,
Рукою ніжно килиму торкатись,
Й сніжинки відчувати на щоці.
Така краса, як білая перина,
Вона не гріє, але тішить всіх,
Виблискує на сонці скатертина
Під назвою – казковий білий сніг.
29.11.2020 р.