Хто завжди зi мною

Николай Неборачко
Нічого в світі вічного нема.
Змирусь з усім, на скільки я зумію.
Та зірка в небі-наче й не була,
Я завжди серце, нею собі грію!


Мій любий тато-світлая душа!
Яка темнюща нічка наступила!
Яка холодна стала ця зима...
Моя душа замерзла, зникли крила!

З тобою я, до обрію літав!
Ты ангел мій, в тобі моя надія
Була і правда, тепла доброта.
Та десь прорвалось вітру голосіння!

Тапер на думках спокою нема,
І в небо відправляються молитви,
У твоїй книжці скінчився роман,
Закрились вже написані сторінки.

Але читаю у своїх думках,
Про, що з тобою не договорили.
Щимить в душі... , ця темрява найшла,
Від неї в мене скроні побіліли!

     04.12.2020р.
P.S.  (моєму доброму батьку, присвячується...