http://stihi.ru/2020/11/29/3652
Оригiнал:
Закі'нчено роман під назвою "Кохання"
Ми виросли зі слів, ті тануть на вустах,
Немов би перший сніг, що випав тихо зрання,
Холонуть, як зірки у знайдених світах.
У снах на самоті ще пристрасті не згасли,
І дотики тремтять на шкірі, мов роса.
Духмяні відчуття розкидані у яслах,
Наповнюють життя, що вдячне небесам!
Та тільки вже удвох не йти пліч-о-пліч далі.
Нестерпна довга ніч виштовхує зі сну...
На різних берегах швидкої магістралі
Зустрінемо не в нас закохану весну.
(27.11.20)
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Закончилась Любовь – её иначе метим,
Коль выросли из слов, что тают на устах,
Как будто первый снег, что выпал на рассвете.
И звёзды холодеют в нынешних мирах...
А в тех забытых снах, где страсти не угасли,
Касания дрожат на коже, как роса…
Оттенки нежных чувств раскиданы по яслям –
Они и полнят жизнь с дорогой в Небеса.
Да только не идти плечом к плечу нам дальше.
Ночь длится, но вот-вот и вытолкнет из сна…
По разным сторонам дорога всё ж растащит –
И встретит нас не в нас влюблённая весна.
Аватар Автора оригинала