Горять степи і ллється кров рікою -
Вже котрий рік ні миру, ні війни*...
На блокпостах готові всі до бою
Щомиті, навіть у тривожнім сні...
Удома матері, жінки і діти -
Стискає серце і душа болить...
І можна б заховатись, відсидітись...
Та хто ж тоді країну захистить?
Не лютий звір, а рідний брат сказився -
Ударив в спину, наче ворог злий!
Отямся, Каїне, і схаменися -
Вже сіль лежить від сльоз пекучих злив!
Ні, про війну писати я не буду -
Вона від Біса породіння зле!
Нехай про неї взагалі забудуть
І слово зникне з вуст людських!
Але!
Про те, як захищають Батьківщину,
Писати треба нині і завжди!
Хай квітне вільна Ненька-Україна!
Хай мир прийде в лани ЇЇ й сади!
*АТО хоч і перейменоване в ООС, так і не визнано війною.