Хмара місяць гойдає,
Місяць тоненький спить,
Вітер з пташками грає,
Вечір малює мить…
Дівчина тридцять років
Любить тебе, дивак,
Твердим і певним кроком
Зменшує смертний страх.
Бо розумієш, хлопче:
Ти безкінечний цим -
В час, як покличе Отче
Жити у вічний дім.