А где Хохлацкий шлях рус. , укр. языки

Виктор Дюкарев
Перевод на украинский язык авторский.

Вечер. Зарницы. Что-то не спится.
Спутник звездою над головою.
Летней порою чувства горою.
Хищной УкрАине вдруг появиться
Время настало, чтоб поживиться.
Шляхом Чумацким* ей прокатиться!

Шляхом Муравским* мчались татары,
Шляхом Изюмским* скакали хазары.
Шляхи Кальмиус,* Ногайский*, Кончак,*
Также Пахнуцкий.* Был и Свиной,*
Резвые кони, огуз** и кыпчак.***
Даже шлях Черный…* Хохлов? Никакой!
Ищет Хохлацкий последний чудак.

*Шлях (укр. шлях, белор. шлях — путь, от польск. szlach, ср.-в.-нем. slag — след, колея) — в древней Руси XVI—XVII веков степная дорога около южных границ, также большая наезженная дорога, тракт.

Чумацкий шлях — торгово-извозный путь, по которому чумаки с XVI по XIX век возили соль с черноморского побережья Крыма и Приазовья, а обратно с центральных регионов современной территории Украины — зерно и другие сельскохозяйственные продукты. Позже также — украинское название Млечного Пути (астрономического явления и галактики). Пролегал по левому берегу Днепра и через Херсонские степи.

Муравский шлях — один из главных путей нападения крымских татар на Великое княжество Московское. Начинался от Перекопа, шел через город Ливны в город Серпухов.

Изюмский шлях — начинался у верховий реки Сухой Торец, где отделялся от Муравского шляха, пересекал по Изюмскому броду реку Северский Донец. Шел через город Изюм по водоразделу рек Северский Донец и Оскол до Юшских буераков, где опять смыкался с Муравским шляхом.

Кальмиусский шлях — начинался в верховье небольшой речки Кальмиус. Шел до города Ливны, где смыкался с Муравским шляхом.

Ногайский шлях — название пути, по которому ногайцы и татары совершали набеги на русские земли с XIII века.

Кончаков шлях — шлях, по которому после поражения северского князя Игоря в Посемье вторгся половецкий хан Кончак.

Пахнуцкий шлях — начинался от Думчего кургана и шел на северо-запад к верховьям Оки в город Мценск.

Свиной шлях — ответвлялся от Пахнуцкого шляха недалеко от Думчего кургана после истока реки Пселец. Шел через город Рыльск в город Болхов.

Чёрный шлях — начинался от перекопского перешейка и выходил к Чёрному лесу.
**Огузы - тюркский народ Огузского государства, состоявший из 24 племен, проживавший в районе реки Сыр-Дарьи, был вытеснен в Приволжские, затем Заволжские, Причерноморские степи, откуда вытеснили венгерские племена. Часть из них называли себя печенегами. Считают, что они оказали большое влияние на гагаузский язык. К огузам принадлежат туркмены, азербайджанцы, турки, гагаузы, часть узбекских и других племен, в том числе южного побережья Крыма. Первоначально по языку они были кыпчаками, но после попадания в зависимость от Турции многие перешли на турецкий (огузский) язык.
***Кыпчаки, половцы, половчане. Самоназвание — кыпчаки (кыпчаклар), позднее использовался этноним татары (татарлар). В европейских и византийских источниках — куманы, позднее татары, кочевавшие в Половецкой степи, или Дешт-и-Кипчак. В русских источниках — сарочины, в венгерских — куны. После 1041 г., разгромив тюрок-огузов, продвинулись из Средней Азиии и Заволжья в Причерноморские степи, вытеснив оттуда печенегов и торков.
Кыпчакский язык лёг в основу крымскотатарского, караимского, крымчакского, карачаево-балкарского, кумыкского, ногайского, казахского, киргизского, каракалпакского, татарского, сибирско-татарского, башкирского языков.

====================================

А де хохляцький шлях?
(Переклад на росiйську мову авторський)

Вечір. Зірницi. Як-то не спиться.
Зiрка-супутник над головою.
Щастя невтямане вровiнь з горою:
Хижій Україні час цей - з'явитися,
Шоб пожуритися i поживитися.
Шляхом Чумацьким* теж прокатитися!

Шляхом Муравським * мчать вже татари,
Шляхом Ізюмським * скачуть хазари,
Шляхи Кальміус, * Ногайський*, Кончак,*
Також Пахнуцький*, був і свинячий,*
Жвавi там конi, огуз i кипчак.
Навіть шлях чорний... * Хохляцький? Ніяк!
Пошук на нього – дурницi дивак.

* Шлях (укр. шлях, бiлор. шлях-шлях, від пол. szlach; пор. - з. - нім. slag - слід, колія)—в Стародавній Русі XVI-XVII століть Степова дорога біля південних кордонів, також велика наїжджена дорога, тракт.

Чумацький шлях - торговельно-візний шлях, яким чумаки з XVI по XIX століття возили сіль з чорноморського узбережжя Криму і Приазов'я, а назад з центральних регіонів сучасної територiї України — зерно та інші сільськогосподарські продукти. Пізніше також - українська назва Млечного пути (астрономічного явища і галактики). Пролягав по лiвому берегу Днiпра i через Херсонський степ.

Муравський шлях - один з головних шляхів нападу кримських татар на Велике князівство Московське. Починався від Перекопу, йшов через місто Лівни в місто Серпухов.

Ізюмський шлях - починався біля верхів'їв річки Сухий Торець, де відділявся від Муравського шляху, перетинав по Ізюмському броду річку Сіверський Донець. Йшов через місто Ізюм по вододілу річок Сіверський Донець і Оскол до Юшських буераків, де знову змикався з Муравським шляхом.

Кальміуський шлях - починався у верхів'ї невеликої річки Кальміус. Йшов до міста Лівни, де змикався з Муравським шляхом.

Ногайський шлях - назва шляху, по якому ногайці і татари здійснювали набіги на руські землі з XIII століття.

Кончаков шлях - шлях, за яким після поразки сіверського князя Ігоря в Посім'я вторгся половецький хан Кончак.

Пахнуцький шлях — починався вiд Думчого кургану i йшов на пiвнiчно-захiд до верхiв'їв Оки в мiсто Мценськ.

Свинячий шлях — вiдходив вiд Пахнуцького шляху недалеко вiд Думчого кургану пiсля витоку рiчки Пселець. Йшов через мiсто Рильськ в мiсто Болхов.

Чорний шлях — починався вiд перекопського перешийка i виходив до Чорного лiсу.