Загиблим людям і звірам в пожарищах у прифронтовій зоні Луганщини
Заспокоїлось серце після літніх пожарів,
Перестала тремтіти душа…
Тільки спомин горілий, дивлячись на Стожари,
Із зітханням з грудей, як з гнізда, відліта.
І летить за лелеками в вирій…
Чи повернеться? Хто ж його зна….
Чи ми будемо жити у мирі?
Чи війна ще продовжить жнива?