http://stihi.ru/2020/11/15/3140
Осенние картины взор
Печально ловит утром мглистым.
Последние срывают листья
Ветра, выстуживая двор.
И только в лужах воробьи,
Нырнув на миг, полощут перья.
Кот, явно выйдя из доверья,
Пасёт украдкой резвость их.
Полился дождь, слежу за ним –
Он землю обнимает влагой,
Траву ласкает - им во благо,
Осенний размывая сплин.
И озаряет всё Любовь!
Сбываются все ожиданья,
Цветёт любовное признанье
В душе, и будоражит кровь -
Пронзает светом до кореньев
Твоё, о Господи, творенье.
Оригинал
Імлистим ранком навмання
З дерев летить останнє листя...
Вітри вистуджують обійстя...
Сум кволий - радість зупиня...
Лише цвірінчать горобці
На усамітненім подвір'ї -
Занурюють в калюжі пір'я,
А кіт - слідкує назирці...
І я слідкую за дощем,
Що землю обійма волого -
Лягає на траву розлого
І розмива осінній щем...
Але спалахує Любов!
І паче снів, над сподівання -
Цвіте в душі стрімке кохання
Та весняна нуртує кров -
Проймає світлом до коріння
Твоє, о Господи, творіння!
На фото Маргарита Метелецкая.