Остановлюсь и долго буду слушать...
Лина Костенко
Остановлюсь и долго буду слушать,
как бродит август по земле родной...
Еще над ней клубится воздух душный,
и терпко пахнет белою травой.
А ивы скорбно поклонились долу,
и нервно розы сникли на виду,
уже погналось перекатиполе
за летом -
чертыхаясь на лету...
Спинюся я і довго буду слухать...
Лина Костенко
Спинюся я і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй…
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
ще пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
нервові ружі зблідли на виду,
бо вже погналося перекотиполе
за літом –
по гарячому сліду…