Павза

Валео Лученко
Пора глювайну, кави з молоком:
козиним кип'яченим.
Пора розмов під бренді у камінній залі.
Хай божеволіє вчергове світ.
Хай страшать психопати кволих Homo.
Ми п'ємо бренді, проганяєм втому.
Ми діємо за принципом: що з літ,
то з розуму, бо знаєм справжню ціну
і розуму, і світу, що Майю породили.
То ж нащо витрачати даром сили?
Приєднуйтесь, сідайте поруч,
зручніше вмощуйтесь,
в барильці трунку ще доволі.
Потріскують дубові дрова,
їх лиже синє полум'я так само,
як синапси у мікрокосмі
запалюють вогні блакитні.
То ж будьмо!
За Сорокову Моцарта!
До дна!