Не надвiрне... Рiдним вiрне

Зозуля Юрий Павлович
Російськорозуміючому переклад назви: "Нє прідворноє... Родным вєрноє"; гугл у поміч, хоч вона буде дефективна.
Не перечепися, шановний перехожий: піднявся поріг нЕчисті по ріг, нам ув оберіг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня.
Ще зважай, що маю звичку висловлюватися не лише "літературною", а й "людською" мовою: мене таке влаштовує.

вікопомно... огледься, — і ниньки?
небайдужі... упирі до Неньки?
воля ж, доля... споконвіку — хирі?
й тихо — в лихо... хоч, так само, щирі?

вікопомно... бо й жилось — при всьому?
непритомно... скрутне те, живому?
навіть мову... рідну, — й забивали?
гідну — й бідну... лиш не доконали?

вікопомне... слід котре — відтяти?
віко збити... й решт землі віддати?
віковічні... НаРід й Рід, — Вам й вірю!!
зберемОся... — в Ненчинім подвір'ю!!!