***
Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Я не скажу і в пам'яті — коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись.
------------------------------------
***
Не говори печальными очами
то, что не могут вымолвить слова.
Так нежность беззаконно привечает,
Так тишиной беременна молва.
Ты сон мой, или мне как образ явлен,
иль магия ума, черным-черна?..
Какая в небе радуга сияла!
Какая пропасть после пролегла!
Я не скажу и в памяти - любимый.
И ты, коль вспомнишь, тоже помолчишь...
Шли разными путями две судьбы(мы...)
И обнялись на перепутье лишь.