В небі золоті візерунки
Виникли з таємних джерел.
Присмерк з присмаком поцілунків
Обіймає мрії дерев.
Час зі мною зводить рахунки
І пітьмою очі дере;
Все складніші наші стосунки,
Стиснуті, мов струни в барре.
І все важче сил відшукати,
Щоб зібрати зір до пуття,
А світанку годі й чекати.
Час - він завджи має облуди.
І шляхів зворотніх не буде,
Як на смерк поверне життя.