СЕРЕД ХВИЛЬ
Немає обрію, а тільки море,
вкрай грізне та суворе,
купає в хвилях хмари,
як примари,
у Занзібарі.
Та чути з берегів Одеси
небесний
поклик.
Дивують хвилі піною мережив.
Та чайку не бентежить
підступний виклик бурі
у зажурі.
Небес похмурі
летять занедбані вітрила.
Безсилий
дзвоник…
Здіймаються з безодні сірі фАлі,
величні та зухвалі.
Гойдають промінь світла
нерозквітлий,
що марить вітром,
та дістають пісок на щастя,
сріблястий,
донний…
конкурс вільного вірша «ВІТЕР ВІЛЬНИХ ВОД»
3 сходинка
Картина Айвазовського «Серед хвиль»