Буду цілуватись, любий друже,
Насолоду цю не пропущу.
Це люблю робить я дуже-дуже,
Навіть під краплинами дощу.
Це ж така, мій друже, насолода,
Що від неї аж тамує дух.
Нас такими створює природа...
При цілунку губ важливий рух.
Ними не керуємо ні трішки:
Балом тут керують лиш вони.
Навіть десь підкошуються ніжки,
І нема у цьому їх вини.
Я цілком їх волі піддаюся,
Не перечу їм ані на мить,
В поцілунку пристраснім втоплюся,
Бо бажання ніжне це не спить.
Буду цілуватись без упину
Так, щоб насититись досхочу.
Ще й відчути ніжність лебедину...
У кохання з ним я полечу.
Залюбки я буду цілуватись
Влітку, взимку й навіть восени,
В поцілунках буду я купатись,
З ними буду квітнуть щовесни.
24.10.2020 р.