Мой перевод на русский язык стихотворения
Маргариты Метелецкой "Позаяк...":
Спеши скорее в Осень заглянуть,
налюбоваться бронзовым румянцем,
пока сады ещё горят багрянцем, -
сумей постичь Божественную Суть!
И бережно подумай про Планиду,
пока октябрь не скинул свой убор
и яркость красок так чарует взор, -
не заказала Осень панихиду! -
Она с ветрами затевает игры,
гоняет туч роскошных табуны,
не зная наказанья и вины,
а Дирижёр колдует за пюпитром,
чтоб разошёлся дождик проливной
сыграл свою мелодию на крышах,
и чтоб весь мир сумел её услышать,
блистая первозданной чистотой!
Ах, как же я люблю его! Так пусть
с души октябрьский ливень смоет грусть!
______________________________________
Мой перевод эпиграфа (стих-я А. Матвийчука):
Нам страшно иногда до посиненья,
невежество у нас прочней стены,
Мы рушим мир, не ведая сомнений,
не ощутив на совести вины.
Мы молимся и бьём поклоны тупо,
не зная ни раскаянья, ни слёз,
подобны души треснувшим скорлупам,
и Дух из них лукавый бес унёс...
_____________________________________
Эмма Иванова.
17.10.2020г.
*************************************
Оригинал:
Позаяк...
Маргарита Метелецкая
"Нам страшно аж до холоду на скронях,
Невіглаством припертим до стіни,
Ми в порох світ розтерли на долонях,
А на сумлінні - жодної вини.
Ми молимось і б'єм поклони тупо,
Не знаючи розкаяння і сліз,
Та душі наші - наче шкаралупи,
З яких поцупив Дух лукавий біс."
Анатолій Матвійчук
Мерщій збирайся в Осінь зазирнути! -
Ковтнути враз охряних кольорів,
Допоки сад в загравах не згорів,
Всю сутність світу Божого збагнути!
Подумай обережно про Планиду,
Допоки жовтень не скида вбрання,
Втлумач собі вразливе визнання -
Не замовляє Осінь панахиду,
А грається із посвіжилим вітром,
Ганяє хмар розкішні табуни,
Не знаючи ні кари, ні вини, -
І Диригент ворожить за пюпітром,
Щоб розгостився та ущавив дощик
В мелодіях цвічиння у шибки,
Щоб змити бруд завзято, залюбки
На вулицях замарених та площах!
Як я його кохаю! Позаяк -
І сум мій змиє жовтня проливняк!