Є куточок в души, давні спогади там,
Там дитинство моє босоноге.
Де проходили ноги по рідним стежкам,
Шо до батьківського порогу.
Там біленька хатина, де дитинство моє,
Мама, тато, брати і сестрички,
І світанок де сонечко тепле встає,
Де матуся вплітає в коси стрічки.
Нова сукня до свята, пироги на столі,
Ми щасливі і радість у хаті.
І лунають до ночі, пісні на селі,
Через роки шо маю згадати.
Гріють спогади серце минулих років,
Було гарне життя у Світі.
Все минуло, немає вже рідних батьків,
Вже сама в сивині і дорослі вже діти.