Дощ краплями й струмками грає.
Плащ, парасолька у руці.
Хода повільна листя розгортає.
Спливає крапля по щоці.
В панянки осінь і така вродлива...
Волосся в'ється золоте.
Маленький дощ, хіба то злива?
В очах той дощ - тому і зле.
Благаю, пані, не сумуйте.
Негода минеться, пройде.
Осіння посмішка пасує,
Зіниці свідчать - дощ іде.
Шербурська парасолька личить,
Гітара плаче і сумоту п'є,
Французський шарм цілує личко.
C'est bien madam. L'automne francais.*
*Це чудово, мадам. Французська осінь.