http://stihi.ru/2020/10/16/2472
"Нам страшно аж до холоду на скронях,
Невіглаством припертим до стіни,
Ми в порох світ розтерли на долонях,
А на сумлінні - жодної вини.
Ми молимось і б'єм поклони тупо,
Не знаючи розкаяння і сліз,
Та душі наші - наче шкаралупи,
З яких поцупив Дух лукавий біс."
Анатолій Матвійчук
Мерщій збирайся в Осінь зазирнути! -
Ковтнути враз охряних кольорів,
Допоки сад в загравах не згорів,
Всю сутність світу Божого збагнути!
И бережней подумай про Планиду,
Допоки жовтень не скида вбрання,
Втлумач собі вразливе визнання -
Не замовляє Осінь панахиду,
А грається із посвіжилим вітром,
Ганяє хмар розкішні табуни,
Не знаючи ні кари, ні вини, -
І Диригент ворожить за пюпітром,
Щоб розгостився та ущавив дощик
В мелодіях цвічиння у шибки,
Щоб змити бруд завзято, залюбки
На вулицях замарених та площах!
Як я його кохаю! Позаяк -
І сум мій змиє жовтня проливняк!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Прочувствовать спеши скорее Осень,
Вобрать в себя листвы янтарь и медь,
Пока в садах всем зорям не сгореть,
Суть света Божьего познать испросим.
И бережней подумай про Планиду,
Октябрь покуда свой не снял наряд,
И вбей себе признание подряд:
Не заказала Осень панихиду –
Играется с приточным свежим ветром,
Гоняет тучищ склочных табуны,
Не зная наказанья иль вины.
И ворожит Всевышний за пюпитром,
Чтоб загостился да пришпорил дождик.
Ах, как его старанья хороши:
Он смоет грязь открыто, от души,
Где улицы, бульвары и где площадь.
Как я люблю его! За просто так
Печаль мою всю смоет проливняк!
Аватар из Инета -
картина "Осенний вальс дождя"