Ранком дивиться доба

Константин Васильевич Грабко
Ранком дивиться доба.
В тих зіницях руда осінь.
Яблук дух. Дощі приносить.
З ними спогади, журба:
Мала сестро, я юнак,
Мати гарна, молода...
Очі в гору - ллє вода!
Було, є... То буде так.