Вже молодість тікає за поріг,
а старість двері відчиняє.
Зникають день за днем в календарі
й життя листом осіннім відлітає.
Хмаринки впали на чоло
в сріблясте вбралося волосся,
у юність слід вже замело,
а мрії-що збулось,що не збулося.
Життя мов крапелька роси,
що діамантом вдосвіта сіяє,
а в полудень зникає навіть слід
і навіть пам'яті немає.
Життя стрімкою річкою біжить,
затиснуте у долі береги
й намить його не зупинить
тож дай нам Бог до добрих справ снаги!