Василина Иванина
http://stihi.ru/2011/01/29/8048
І знову обіцяють дощі...
...Лови летючу мить життя...
Олександр Олесь
..............
Перечекаю дощ в оцій кав’ярні,
скраєчку сяду, сумно помовчу.
Забуті мрії, сподівання давні
озвуться під мелодію дощу.
Вся суєта і клопоти щоденні,
буденності набридливий мотив
розтануть, щезнуть маревом непевним.
(А чом би й ні? На світі стільки ж див!)
Самотності холоднувате сяйво
мене огорне трепетним крилом.
Як затишно одній! І чашка кави,
і музика дощу – усе на славу...
Що ж, доля не завжди карала злом.
Чоло гаряче опущу в долоні,–
дорогоцінні хвилі забуття.
Та тільки шепчуть краплі монотонні:
немов цей дощ, закінчиться життя...
******************************
И снова обещают дожди ...
... Лови летучий миг жизни ...
Александр Олесь
..............
В кафешке этой пережду я дождик,
Пристроюсь с краю, молча посижу.
Забытые мечты, надежды , может,
Под музыку дождя разворошу.
Вся суета , все хлопоты , ошибки,
Обыденности въедливый мотив
Растают и исчезнут марью зыбкой.
(А почему б и нет? Так чуден мир!)
И одиночества сиянья холод
Меня укроет трепетным крылом.
Как хорошо одной! И чашка кофе.
И музыка дождя – ну, разве плохо?..
Судьба ведь не всегда платила злом.
Горячий лоб я опущу в ладони. -
Бесценные мгновенья забытья.
И только шепчут капли монотонно:
Как дождь , закончится и жизнь твоя...