Намалюю любов, що безкрайня як море,
Де всміхаються з неба яскравії зорі.
Намалюю надію на ліпшую долю,
Де немає печалі,ні смутку,ні горя.
Намалюю палац, де у кожній кімнаті
Проживатимуть мрії прекрасні й крилаті.
Намалюю до нього доріжку широку,
Щоб в палац пройшли швидко і радість і спокій.
Намалюю я віру та й з Божого краю,
Хай вона у палаці також проживає.
Ще багато чого я іще намалюю,
Щоб малюнок мій тішив
Чиюсь душу сумную.