Екатерина Ненчева
Глиб моря ледь колишеться навкіл...
Глиб моря ледь колишеться навкіл
сонлива,
а зграї хвиль, лишивши свій далекий діл,
мені вітання шлють грайливо.
Так пристрасно вони мене в полон
забрали!
І лагідно мене, немов на вічний сон,
вони заколисали...
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Екатерина Ненчева
Едва потрепват морски глъбини...
Едва потрепват морски глъбини
сънливи,
А рой вълни от тихи светли далнини
приветстват ме игриви.
Как биха ме в обятия си с страст
поели!
И леко, леко, ах, за вечен сън тогаз
те биха ме люлели…